віточка

ВІ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ві́та.

– Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, – Навчає Хлопчик, – віточки беріть! (Л. Глібов);

На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (А. Шиян);

Густим роєм білого цвіту обліпило кожну віточку, наче снігом, тільки де-не-де помітні темні листочки дерев (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віточка — ві́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віточка — -и, ж., зах. Пестл. до віта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віточка — див. гілка Словник синонімів Вусика
  4. віточка — ВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. — Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, — Навчає Хлопчик, — віточки беріть! (Гл., Вибр., 1957, 208); На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (Шиян, Вибр., 1947, 251). Словник української мови в 11 томах
  5. віточка — Вітонька, віточка, -ки ж. ум. отъ віта. Вітрець, терця, м. ум. отъ вітер. Словник української мови Грінченка