віточка
ВІ́ТОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до ві́та.
– Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, – Навчає Хлопчик, – віточки беріть! (Л. Глібов);
На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (А. Шиян);
Густим роєм білого цвіту обліпило кожну віточку, наче снігом, тільки де-не-де помітні темні листочки дерев (М. Івченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віточка — ві́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віточка — -и, ж., зах. Пестл. до віта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віточка — див. гілка Словник синонімів Вусика
- віточка — ВІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. — Тепер ви кидайтесь Ведмедика побить, — Навчає Хлопчик, — віточки беріть! (Гл., Вибр., 1957, 208); На галявині ходили дівчата з віточками черемхи (Шиян, Вибр., 1947, 251). Словник української мови в 11 томах
- віточка — Вітонька, віточка, -ки ж. ум. отъ віта. Вітрець, терця, м. ум. отъ вітер. Словник української мови Грінченка