вітрилля

ВІТРИ́ЛЛЯ, я, с.

Збірн. до вітри́ло¹ 1.

Вони натягнули вітрилля й під легким вітерцем попливли проти течії (із журн.);

* У порівн. Поки що легка, димчата, напівпрозора, а завтра вона [перша курява] .. стане хмарами, густим потужним вітриллям розгорнеться над цілим степом... (О. Гончар).