вітрило
ВІТРИ́ЛО¹, а, с.
1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно.
І попливе човен 3 широкими вітрилами (Т. Шевченко);
Посідали на кораблик .. Осел веслує. Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує (І. Франко);
Вітрила горять на фрегатах, тікає турецький паша (М. Нагнибіда);
Уже він напнув вітрило, і попутний вітер жене баркас далі (А. Шиян);
* Образно. Кудись пливли хмарок ясні вітрила (В. Сосюра);
* У порівн. По воді пливе білий лебідь, задерши вгору свої широкі срібні крила, ніби вітрила (І. Нечуй-Левицький);
Здається, сонце полощеться, наче вітрило на морі (Є. Гуцало).
2. перен. Те, що визначає рух уперед, розвиток, поступ; рушійна сила.
Диплом – це вітрина, виставка, патент. Вітрило до човна, спущеного в житейське море (Ю. Мушкетик);
Не вітрил потребує наша економіка нині й не бурхливих дискусій. Є проблема вмілого кермування, щоб наш човен не перекинувся, а таки виплив у те широке море, куди зійдуться всі повноводні ріки різних цивілізацій (з газ.).
3. поет. Форма звертання до вітру (у 1 знач.).
Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: – Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко);
– Вітрило, вітроньку, вітрисько, В небеснім безкраї лети, На вояків не падай низько (А. Малишко).
ВІТРИ́ЛО², а, с., архт.
Елемент склепіння у вигляді вигнутої трикутної форми.
Вітрило заповнює простір між підпружними арками, що поєднують сусідні стовпи підкупольного квадрата (з наук. літ.);
Нерідко мечеті в Туреччині мають трикутне вітрило як своєрідну інтерпретацію купола (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- вітрило — Як правильно зветься українською мовою прикріплене на щоглі полотнище, за допомогою якого вітер рухає судно – вітрило чи парус? Перекладаючи російський іменник парус, сучасні словники на перше місце ставлять вітрило з усіма його похідними... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- вітрило — вітри́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вітрило — Парус; ФЛК вітер; вітрильце; Словник синонімів Караванського
- вітрило — -а, с. 1》 Прикріплений до щогли або реї великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. 2》 Народнопоетична форма звертання до вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітрило — Полотнище з еластичного матеріалу (бавовняні або синтетичні тканини), прикріплене на щоглі, ін. частинах рангоуту або штаґах судна, буєра; за допомогою в. енергія вітру перетворюється в енергію руху; різновид рушія. Універсальний словник-енциклопедія
- вітрило — без керма́ і без вітри́л. Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу). ні керма́, ні вітри́л у кого. Фразеологічний словник української мови
- вітрило — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- вітрило — Вітри́ло, -ла, -лу; -ри́ла, -ри́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вітрило — ВІТРИ́ЛО, а, с. 1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. І попливе човен 3 широкими вітрилами (Шевч., І, 1951, 263); Посідали на кораблик.. Осел веслує. Словник української мови в 11 томах
- вітрило — докл. див. парус. Архітектура і монументальне мистецтво
- вітрило — Вітрило, -ла с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238. Словник української мови Грінченка