1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вітрило

вітри́ло

-а, с.

1》 Прикріплений до щогли або реї великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно.

2》 Народнопоетична форма звертання до вітру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрило — Як правильно зветься українською мовою прикріплене на щоглі полотнище, за допомогою якого вітер рухає судно – вітрило чи парус? Перекладаючи російський іменник парус, сучасні словники на перше місце ставлять вітрило з усіма його похідними... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вітрило — вітри́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. вітрило — Парус; ФЛК вітер; вітрильце; Словник синонімів Караванського
  4. вітрило — ВІТРИ́ЛО¹, а, с. 1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. І попливе човен 3 широкими вітрилами (Т. Шевченко); Посідали на кораблик .. Осел веслує. Словник української мови у 20 томах
  5. вітрило — Полотнище з еластичного матеріалу (бавовняні або синтетичні тканини), прикріплене на щоглі, ін. частинах рангоуту або штаґах судна, буєра; за допомогою в. енергія вітру перетворюється в енергію руху; різновид рушія. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вітрило — без керма́ і без вітри́л. Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу). ні керма́, ні вітри́л у кого. Фразеологічний словник української мови
  7. вітрило — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
  8. вітрило — Вітри́ло, -ла, -лу; -ри́ла, -ри́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вітрило — ВІТРИ́ЛО, а, с. 1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. І попливе човен 3 широкими вітрилами (Шевч., І, 1951, 263); Посідали на кораблик.. Осел веслує. Словник української мови в 11 томах
  10. вітрило — докл. див. парус. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. вітрило — Вітрило, -ла с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238. Словник української мови Грінченка