вітрильний
ВІТРИ́ЛЬНИЙ¹, а, е.
1. Прикм. до вітри́ло¹ 1.
Говорили, що кашалот вів проти корабля цілу зграю морських зміїв-людожерів, кожний не тонший за барило і довший за вітрильні реї! (Ю. Логвин);
Вітрильне полотно;
// Який має вітрила.
Горе кораблеві вітрильному, коли натрапить на таку нещасну пору (О. Кобилянська);
Тепер можна дістатися паровим кораблем із Криту до Італії за одну добу, а в ХV ст. вітрильним кораблем за сприятливого вітру й погоди ця подорож тривала тиждень (з наук.-попул. літ.);
За часів рабовласницького ладу розпочалося будівництво вітрильних суден (з навч. літ.).
2. Стос. до вітрил.
В ніч випробу збило, знівечило найнадійнішого майстра, єдиного й, по суті, незамінного знавця вітрильної справи (О. Гончар);
* Образно. Душа, від криги відімкнута: радість розкрилить, як вишня, в вихор вітрильний (В. Барка).
ВІТРИ́ЛЬНИЙ², а, е, архт.
Прикм. до вітри́ло².
Розміри вітрильних підвісок і радіус їхнього закруглення залежить від дизайнерського задуму (з наук. літ.);
Найістотнішим конструктивним досягненням візантійської архітектури є система спирання купола на окремо розташовані чотири опори за допомогою вітрильного зводу (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- вітрильний — вітри́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- вітрильний — -а, -е. Прикм. до вітрило 1). Вітрильне полотно. || Який має вітрила. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітрильний — ВІТРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вітри́ло 1. Вітрильне полотно; // Який має вітрила. Горе кораблеві вітрильному, коли натрапить на таку нещасну пору (Коб., І, 1956, 260). Словник української мови в 11 томах
- вітрильний — Вітрильний, -а, -е Парусный. Желех. Словник української мови Грінченка