вітрильце
ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с.
Зменш. до вітри́ло¹ 1.
Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь .. брезентини, розіпнув, і та брезентина... враз стала вітрильцем! (О. Гончар);
І лише де натрапить на споруди з мокрого піску .. або загледить піщаний, зліплений дитячими руками кораблик (зародок “Оріона” з увіткнутим зверху вітрильцем із черепашки), – .. Ягнич на хвилину затримається, уважно огляне роботу невідомих майстрів дошкільного віку (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітрильце — вітри́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вітрильце — -я, с. Зменш.-пестл. до вітрило 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітрильце — ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до вітри́ло 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь.. брезентини, розіпнув, і та брезентина… враз стала вітрильцем! (Гончар, Тронка, 1963, 235). Словник української мови в 11 томах