вітрильце
ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до вітри́ло 1.
Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь.. брезентини, розіпнув, і та брезентина… враз стала вітрильцем! (Гончар, Тронка, 1963, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітрильце — вітри́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вітрильце — -я, с. Зменш.-пестл. до вітрило 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітрильце — ВІТРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до вітри́ло¹ 1. Зрушився вітерець. Віталій склав весла, взяв на дні човна шмат якоїсь .. брезентини, розіпнув, і та брезентина... враз стала вітрильцем! (О. Гончар); І лише де натрапить на споруди з мокрого піску .. Словник української мови у 20 томах