вітрогонити
ВІТРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл.
Поводитися легковажно.
Ніякого тракториста вона не любить. А юний шофер? Цей хай собі запам'ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Я. Гримайло);
* Образно. Голуби сторожко зринали над сріблясто підвітреними тополями, вітрогонили з підхмар'я, ояснювали купол, ковзаючись, кігтили бляшаний коньок голуб'ятні (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітрогонити — вітрого́нити дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
- вітрогонити — -ню, -ниш, недок., зневажл. Поводитися легковажно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітрогонити — див. пустувати Словник синонімів Вусика
- вітрогонити — ВІТРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл. Поводитися легковажно. Ніякого тракториста вона не любить. А юний шофер? Цей хай собі запам’ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Грим., Незакінч. роман, 1962, 47). Словник української мови в 11 томах
- вітрогонити — Вітрогонити, -ню, -ниш гл. Вѣтренничать. Словник української мови Грінченка