вітрівка
ВІТРІ́ВКА, и, ж.
Легка куртка із цупкої тканини, що захищає від вітру.
При виході вони зустрічаються з двома вояками в зелених, довгих, підбитих хутром вітрівках, в хутряних шапках з піднесеними навушниками (О. Лисяк);
Банзаю було холодно, бо він одягнув лише вільну зелену м'яку футболку з довгими зеленими рукавами й легку зелену вітрівку (Л. Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Вітрівка — Ві́трівка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- вітрівка — вітрі́вка куртка з легкої тканини (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вітрівка — КУ́РТКА (короткий верхній одяг, що наглухо застібається); ШТУРМІ́ВКА (для альпіністів, туристів тощо); ВІТРІ́ВКА (легкий одяг). Куртка шкіряна наопаш висить на крутому плечі (Л. Первомайський); Під грім оплесків хлопці та дівчата в зелених штурмівках вирушили на будову (з журналу). Словник синонімів української мови