1. Словник української мови у 20 томах

віттячко

ВІ́ТТЯЧКО, а, с., збірн.

Зменш. до ві́ття.

Ліс мовчить. І тільки білка Шасне в віттячко руде (А. Малишко);

Про своє пережите дівчина й не стала говорити .. Примостилася поруч, на краю колоди, віттячко полину знічев'я крутила в руці (О. Гончар);

Тримають дядьки на плечах свіжозрубану грабову тичку, з неї навіть не все листате віттячко стесано (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віттячко — ві́ттячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. віттячко — -а, с. Зменш.-пестл. до віття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віттячко — ВІ́ТТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ві́ття. Ліс мовчить. І тільки білка Шасне в віттячко руде (Мал., Серце.., 1959, 153). Словник української мови в 11 томах