1. Словник української мови у 20 томах

вітцівський

ВІТЦІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал.

Батьківський.

Жив по-панськи, вітцівського добра не марнував (І. Франко);

Нарешті мудрість, яка була завжди з нею [Роксоланою], винесена ще з вітцівського дому, запанувала і стала давати щедрі плоди, а плоди мудрості бувають і солодкі й гіркі (П. Загребельний);

Та десь під весну до Сеня й вибралась [Марта] .. Видно, тепліше їй у вітцівській хаті (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітцівський — -а, -е, діал. Прикм. до отець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вітцівський — Вітці́вський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. вітцівський — ВІТЦІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал. Прикм. до оте́ць. Жив по-панськи, вітцівського добра не марнував (Фр., II, 1950, 99). Словник української мови в 11 томах
  4. вітцівський — Вітцівський, -а, -е = батьківський. Желех. Словник української мови Грінченка