вітіюватість

ВІТІЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., книжн.

Абстр. ім. до вітіюва́тий.

Дозвольте попрохати пробачення за деяку непослідовність і вітіюватість в думках і перейти нарешті до необхідних зарисовок (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітіюватість — вітіюва́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови