віховий
ВІ́ХОВИЙ, а, е.
Прикм. до ві́ха 2.
Іван Франко дарує українцям поему “Мойсей” – віховий твір в історії української літератури (з наук. літ.);
Ми гідно пройдемо цей віховий в історії незалежної України рубіж та успішно складемо іспит на політичну зрілість (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віховий — віхови́й прикметник Орфографічний словник української мови