1. Словник української мови у 20 томах

вішак

ВІША́К, а́, ч., розм.

Те саме, що ві́шалка 1, 3.

Сьогодні я, не хотячи, звалила кочергу, а вона, падаючи, зачепила на вішакові картуз, який упав теж (Т. Осьмачка);

Тодорка підняла кожушину, понесла повісити її на вішак (Б. Харчук);

У шафах було повно чоловічого одягу, ретельно розподіленого по вішаках, щоправда, цілком однакового (Ю. Андрухович);

Не звертаючи найменшої уваги на Чуйчука, що стояв біля вікна, наче вішак, повідчиняла [Зоня] шухляди (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вішак — -а, ч., рідко. Те саме, що вішалка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вішак — віша́к вішалка (м, ср, ст): Повісь на вішак куртку, вимий руки і сідай до столу, бо все вистигне (Авторка); Коли він вийшов із свого прикриття з-поза вішака з одягом, старша пані навіть не охнула (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. вішак — ВІША́К, а, ч., рідко. Те саме, що ві́шалка 1, 2. Словник української мови в 11 томах