1. Словник української мови у 20 томах

віщування

ВІЩУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. віщува́ти.

Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. – Вража дівчино! – каже, – напророкувала мені лихо! (Марко Вовчок);

В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування (О. Кобилянська);

Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам – сонце пекло (М. Рильський);

Предковічне зло ховається, очікуючи, коли, як передбачено древнім віщуванням, воно отримає шанс знову вирватись на волю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віщування — віщува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. віщування — Пророкування, пророцтво; передбачення, прогноз|а|; (лихе) прочуття, передчуття. Словник синонімів Караванського
  3. віщування — -я, с. Дія та її результат за знач. віщувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віщування — Віщува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. віщування — ВІЩУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. віщува́ти. Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. — Вража дівчино! — каже, — напророкувала мені лихо!... Словник української мови в 11 томах
  6. віщування — Віщува́ння, -ня с. Предвѣщаніе, пророчество. Словник української мови Грінченка