в'юнець

В'ЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

Зменш. до в'юн.

Тут вода розлилась, а за греблею зовсім спала, видно голе дно, драглистий мул, і повзають у калюжах водяні блохи, жуки, в'юнці (В. Близнець);

// у знач. присл. в'юнце́м. Спритно, в'юнко; в'юном.

Дома Ляля швидко роздяглася і, спитавши в матері дозволу, в'юнцем стрибнула до неї під ковдру (О. Гончар).