в'юнитися
В'ЮНИ́ТИСЯ, и́ться, недок.
1. Вигинаючись, звиваючись, рухатися.
На дні ясно проступали обточені хвилею і пойняті сизою хугою округлі камінці. Між ними тремтливою зграйкою в'юнилися мальки скумбрії (В. Кучер);
Дівчатка падали зо сміху, аж в'юнилися у Васютиних обіймах (Григір Тютюнник).
2. Проходити, пролягати, текти тощо непрямо, вигинаючись, петляючи.
Сухий шерех вітру чути за вікном мансарди. Там в'юниться дим з комина сусіднього будинку (Н. Рибак);
Луг, серединою якого в'юнилася, зрівнявшись з берегами, повноводна каламутна річка, зеленів неприродно яскравою отавою (В. Козаченко);
Тепер шлях в'юниться серед невисоких, але напрочуд мальовничих скель (із журн.);
// Закручуватися, кучерявитися (про волосся).
Її ніжні, як льон, білі кучерики принадливо в'юнилися навколо голови (А. Хижняк).
Значення в інших словниках
- в'юнитися — в'юни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- в'юнитися — (- річку) ЗВИВАТИСЯ, петляти; (- волос) закручуватися, кучерявитися. Словник синонімів Караванського
- в'юнитися — в'юниться, недок. 1》 Вигинаючись, звиваючись, рухатися. 2》 Проходити, пролягати, текти тощо непрямо, вигинаючись, петляючи. || Закручуватися, кучерявитися (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'юнитися — див. звиватися; лестити Словник синонімів Вусика