в'юнко

В'Ю́НКО.

Присл. до в'юнки́й.

Ящірка в'юнко шугнула між сухих стебел торішнього бур'яну (О. Донченко);

Ось іду я на луки до річки, До тієї, що золотом стрічки Грає в'юнко (М. Шпак);

Ось він у черговий раз, в'юнко обходячи колег, рішуче просувається до мікрофона (Б. Олійник).