в'юнок

В'ЮНО́К, нка́, ч.

1. Зменш. до в'юн.

Поверталися хлопці з риболовлі вже сутінками, гордо несли плетені кошики, повні важких сріблястих коропів та вертлявих в'юнків (із журн.).

2. Те саме, що березка (див. бере́зка¹ 1).

Височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не-де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в'юнків, ішли вгору третім ярусом (І. Багряний);

Блідо-блакитний будинок, зроблений з непрозорого матеріалу, схожого на пластмасу, весь був увитий срібнолистим в'юнком з рожевими квітами (О. Бердник).