1. Орфографічний словник української мови

в'юнок

в'юно́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'юнок — -нка, ч. 1》 Зменш. до в'юн. 2》 Декоративна рослина (кручений панич). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'юнок — В'ЮНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до в'юн. Поверталися хлопці з риболовлі вже сутінками, гордо несли плетені кошики, повні важких сріблястих коропів та вертлявих в'юнків (із журн.). 2. Те саме, що березка (див. бере́зка¹ 1). Словник української мови у 20 томах
  3. в'юнок — В'юнок, -нка м. раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119. Словник української мови Грінченка