в'язання
В'ЯЗА́ННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія за знач. в'яза́ти 1, 3.
– Увечері, товаришу, розповімо все. Тепер кожна хвилина дорога, б'ємо рекорд в'язання снопів (Остап Вишня);
Задня частина плотів кріпилася способом вільного в'язання (з наук.-попул. літ.);
Весь процес в'язання ґрунтується на вмінні робити петлі з ниток за допомогою крючка (з навч. літ.).
2. Виріб, який в'яжеться або зв'язаний.
І пригадавсь .. рідний батько, схилений в утомі, І мати із в'язанням за столом (Л. Забашта);
Дружина спить, і на столі Лежать панчохи і в'язання (М. Вінграновський).
3. Те саме, що в'язь¹ 2.
Клекіт не дрімає, провадить свою дику музику, достроєну до не менше дикого скиглення вітру в платвах і балках мостового в'язання (І. Франко);
Часом чувся за ударом тріск ламаних в'язань дахів і руйнованих стін (Юліан Опільський).
Значення в інших словниках
- в'язання — в'яза́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- в'язання — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. в'язати 1), 3). 2》 Виріб, який в'яжеться або зв'язаний. 3》 Те саме, що в'язь I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'язання — Створення трикотажної тканини шляхом утворення вічок і поєднання їх із сусідніми вічками у вертикальному і горизонтальному напрямках; горизонтальні вічка утворюють рядки, вертикальні — стовпчики; в. буває ручне або машинне (в'язальна машина). Універсальний словник-енциклопедія
- в'язання — В'язання, -ня с. Связываніе. Словник української мови Грінченка