в'язатися

В'ЯЗА́ТИСЯ, в'яжу́ся, в'я́жешся, недок.

1. тільки 3 ос. Зв'язуватися, поєднуватися в що-небудь ціле.

Із них бери зразок прекрасний, З мартенівців, із шахтарів, Чий труд щочасний і незгасний В єдиний в'яжеться мотив (М. Рильський);

Руки роблять одне, а в голові снується і в'ється, мов стружка, ота неспокійна думка, в'яжеться в рими (І. Цюпа);

// з чим. Поєднуватися, сполучатися з чимось; бути пов'язаним з ким-, чим-небудь.

Кожна хатина, кожна місцина була їй відома, з кожною чим-небудь та в'язалося її минуле (Панас Мирний);

І всюди він умів щось цікаве оповісти, з кожною дрібницею в'язався якийсь момент його життя (І. Франко);

Його мамулуваті руки ніяк не в'язалися з старими поняттями про зразкову ввічливість (М. Хвильовий);

Вигляд Друзя, його трудно стримуване хвилювання, все сказане ним ніяк не в'язалося з тим, що лізло Жені в голову якусь годину тому (Ю. Шовкопляс).

2. до кого і без дод., перен., розм. Приставати до кого-небудь.

[Тетяна:] Я шаную вашу пайматку, .. то і вам через те спускаю, що ви в'яжетесь до мене (І. Котляревський);

Стецько стидкий, Стецько бридкий! Цур тобі, не в'яжися! Пек тобі, відчепися! (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. Зав'язуватися, утворюватися (про плоди).

Хай зародить моя нива На співацьку славу, Хай в'яжеться колос в колос Від верха до долу (Ю. Федькович);

Марко в задумі погладив житні колоски, і вони осипали на його руку свій тихий трепет і оту добру наважнілу росу, з якої буде в'язатись зерно (М. Стельмах).

4. Пас. до в'яза́ти 1, 3, 5, 6.

Вона йде до води, .. зорить на той бік річки, де біля причалу в'яжуться човни (А. Шиян);

Стіни [будинку] муруються з черепашнику. На першому поверсі вони в'яжуться розчином масної глини, а на другому – цементом (з газ.);

Їх [комори] складали з брусів. Вінці зрубів в'яжуться між собою за допомогою простого замка (з наук.-попул. літ.).

◇ (1) Не в'я́жеться (не кле́їться), перев. зі сл. розмова – не виходить, не налагоджується що-небудь, не досягає задуманого, бажаного.

Пробували налагодити якусь розмову, не в'язалася (С. Васильченко);

Сиділи, мов давні приятелі, становий – на покуті, багатир-козак – навпроти .. Розмова не клеїлась: перескакувала з одного на друге (Панас Мирний);

Розмова не в'яжеться. Юра смокче патичок (Ю. Смолич);

Погода – це тема, на яку спілкуються здебільшого тоді, коли не в'яжеться жодна інша (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язатися — в'яза́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. в'язатися — Зв'язуватися, поєднуватися, сполучатися, (в думці) асоціюватися; (до кого) чіплятися, приставати, прив'язуватися; (- овочі) зачинатися, зав'язуватися; ід. В'ЯЖЕТЬСЯ, (бесіда) налагоджується, зав'язується, <з ч. не> не виходить Словник синонімів Караванського
  3. в'язатися — в'яжуся, в'яжешся, недок. 1》 тільки 3 ос., перен. Зв'язуватися, поєднуватися в що-небудь ціле. || з чим. Поєднуватися, сполучатися з чимось; бути пов'язаним з ким-, чим-небудь. Не в'яжеться що — не виходить, не налагоджується що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. в'язатися — (в'яжуся, в'яжешся) недок.; комп. З'єднуватися по модему. Мій модем не в'яжеться більше, ніж на 14400. БСРЖ, 118; Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
  5. в'язатися — В'язатися, -жуся, -жешся гл. 1) Связываться. 2) Вязаться. Густо сей пояс в'язався. Ном. № 257. 3) О раст.: завязываться. Мої угірочки густо в'язались в угудині. Ном. Словник української мови Грінченка