1. Словник української мови у 20 томах

в'язнити

В'ЯЗНИ́ТИ, в'язню́, в'язни́ш, недок., кого, рідко.

Те саме, що ув'я́знювати.

Урядники панів в'язнили, Що революцію чинили (І. Франко);

* Образно. Царські блазні і кати .. Хотіли вирвати язик, Хотіли ноги поламати, Топтали [рідну мову] під шалений крик, В'язнили, кидали за ґрати, Зробить калікою з калік Тебе хотіли, рідна мати (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язнити — в'язни́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. в'язнити — в'язню, в'язниш, док., перех., рідко. Те саме, що ув'язнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'язнити — УВ'ЯЗНИ́ТИ (помістити у в'язницю, позбавити волі); КИ́НУТИ, ВКИ́НУТИ, ЗАМКНУ́ТИ, ПОСАДИ́ТИ розм., ПОСАДОВИ́ТИ, ЗАСАДИ́ТИ розм. (перев. із сл. в тюрму, за грати, в кримінал і т. ін.). — Недок. Словник синонімів української мови