1. Словник синонімів української мови

в'язнити

УВ'ЯЗНИ́ТИ (помістити у в'язницю, позбавити волі); КИ́НУТИ, ВКИ́НУТИ, ЗАМКНУ́ТИ, ПОСАДИ́ТИ розм., ПОСАДОВИ́ТИ, ЗАСАДИ́ТИ розм. (перев. із сл. в тюрму, за грати, в кримінал і т. ін.). — Недок.: ув'я́знювати, ки́дати, замика́ти, саджа́ти, заса́джувати, в'язни́ти́ рідше. Оксана опинилась за тюремними мурами. Вартові провели її у вогкий підвал і кинули в одиночку (В. Кучер); То бурду принесуть (до тюремної камери), то когось свіженького вкинуть (Ю. Збанацький); Саджали його не раз у кримінал (В. Стефаник); Їх позабивали в кайдани й посадили в тюрму (І. Нечуй-Левицький); Він ніяк не відступає і не хотів відступити від своєї думки засадити Оксану в острог (Л. Яновська); Урядники панів в'язнили, що революцію чинили (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'язнити — в'язни́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. в'язнити — в'язню, в'язниш, док., перех., рідко. Те саме, що ув'язнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. в'язнити — В'ЯЗНИ́ТИ, в'язню́, в'язни́ш, недок., кого, рідко. Те саме, що ув'я́знювати. Урядники панів в'язнили, Що революцію чинили (І. Франко); * Образно. Царські блазні і кати .. Словник української мови у 20 томах