в'язок
В'ЯЗО́К, зка́, ч.
Зменш. до в'яз.
Я одвів його під в'язок біля погрібника, поздоровкався (Ю. Мушкетик);
Між віттям старих в'язків та кленів невдовзі зблиснула гладінь Дніпра (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'язок — в'язо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- в'язок — В'язок, -зка м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. Рудч. Чп. 250. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка