в'ялений

В'Я́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до в'яли́ти 1.

Старий витягнув з мішка торбинку сиру і кілька шматків в'яленого на сонці м'яса (В. Малик);

// у знач. прикм. Вигот. в'яленням.

На менших тарілочках лежала кришена в'ялена, карбована та копчена риба (Олесь Досвітній);

Вона приправлятиме для нього в'ялене м'ясо, доїтиме кобил (Н. Королева);

М'ясо мідій вживають як їжу в сирому, вареному, сушеному, в'яленому і консервованому вигляді (з наук.-попул. літ.);

// в'я́лено, безос. пред.

Свіжу рибу спочатку чищено, потім в'ялено і вже згодом копчено на запашному вишневому димові (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ялений — в'я́лений 1 дієприкметник від: в'ялити в'я́лений 2 прикметник виготовлений в'яленням Орфографічний словник української мови
  2. в'ялений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до в'ялити 1). || у знач. прикм. Вигот. в'яленням. Великий тлумачний словник сучасної мови