в'ялений
В'Я́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до в'яли́ти 1.
Старий витягнув з мішка торбинку сиру і кілька шматків в'яленого на сонці м'яса (В. Малик);
// у знач. прикм. Вигот. в'яленням.
На менших тарілочках лежала кришена в'ялена, карбована та копчена риба (Олесь Досвітній);
Вона приправлятиме для нього в'ялене м'ясо, доїтиме кобил (Н. Королева);
М'ясо мідій вживають як їжу в сирому, вареному, сушеному, в'яленому і консервованому вигляді (з наук.-попул. літ.);
// в'я́лено, безос. пред.
Свіжу рибу спочатку чищено, потім в'ялено і вже згодом копчено на запашному вишневому димові (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me