в'ялення

В'Я́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. в'яли́ти 1.

У людей пізнього палеоліту з'явилася можливість створювати деякі запаси їжі, можливо, їм були вже відомі найпростіші форми консервування (копчення, в'ялення, заморожування) (з наук. літ.);

У процесі в'ялення риба дозріває (відбуваються хімічні зміни білків і жиру з утворенням ароматичних речовин, що надають їй своєрідного смаку й аромату) (з наук.-техн. літ.);

Для в'ялення використовують воблу, тараню, ляща, шемай, скумбрію, рибець, кефаль, камбалу, усача та ін. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ялення — в'я́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. в'ялення — -я, с. Дія за знач. в'ялити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови