в'яло
В'Я́ЛО, рідко.
Присл. до в'я́лий 2.
Він щось спитав у неї, але так в'яло і непотрібно, що коли вона навіть не одповіла, він не звернув уваги (М. Коцюбинський);
– Здоров був, Остапе, – в'яло промовив батько (В. Підмогильний);
Сидів старий і ще якісь чоловіки в темряві на лаві... і говорили стиха й в'яло (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'яло — в'я́ло прислівник обмежено; банально; вульгарно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- в'яло — рідко. Присл. до в'ялий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'яло — Мляво, забарно, забарливо, загайно, заповільно, повільно, поволі, поволеньки, неквапно, неквапом, помалу, спроквола Словник чужослів Павло Штепа
- в'яло — див. поволі Словник синонімів Вусика