в'ялість
В'Я́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко.
Властивість за знач. в'я́лий 2; млявість.
Професор ішов по відділенню, і невдоволення росло. В палатах зустрічали його глухота, в'ялість і втома (Ю. Мушкетик);
У любовних сценах я, як завжди, впадав у в'ялість, жіночність та сентиментальність (з мемуарної літ.);
Єдиним наслідком передозування лікарського препарату може бути в'ялість і 24-годинний сон, а побічними ефектами – втома, сухість у роті, запаморочення та зниження кров'яного тиску (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me