габронема

ГАБРОНЕ́МА, и, ж., біол.

Один із різновидів нематод, які паразитують в організмі однокопитних тварин.

У шлунку ссавців зустрічається досить різноманітна фауна гельмінтів, зокрема нематод. У коней – це габронеми (з наук.-попул. літ.);

Дорослі габронеми паразитують у шлунку, личинки – у шкірі й легенях однокопитних (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me