габронема
ГАБРОНЕ́МА, и, ж., біол.
Один із різновидів нематод, які паразитують в організмі однокопитних тварин.
У шлунку ссавців зустрічається досить різноманітна фауна гельмінтів, зокрема нематод. У коней – це габронеми (з наук.-попул. літ.);
Дорослі габронеми паразитують у шлунку, личинки – у шкірі й легенях однокопитних (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me