габронематоз

ГАБРОНЕМАТО́З, у, ч., вет.

Хвороба коней, ослів і мулів, спричинена габронемами.

Здебільшого заражають габронематозом копитних тварин хатні мухи і мухи-жигалки (з наук. літ.);

Хворих на габронематоз тварин лікують чотирихлористим вуглецем, виразки змащують спеціальним розчином (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me