габронематоз
ГАБРОНЕМАТО́З, у, ч., вет.
Хвороба коней, ослів і мулів, спричинена габронемами.
Здебільшого заражають габронематозом копитних тварин хатні мухи і мухи-жигалки (з наук. літ.);
Хворих на габронематоз тварин лікують чотирихлористим вуглецем, виразки змащують спеціальним розчином (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me