габіон
ГАБІО́Н, а, ч., техн.
Ящик чи каркас із металевої крученої або плетеної сітки, заповнений каменем, щебенем або галькою.
На відміну від бетонних блоків габіони мають масу переваг: легкість у монтажі, низьку ціну, природний дренаж, який дозволяє уникнути підмивання ґрунтовими водами (з наук.-попул. літ.);
Габіони використовують у гідротехнічних спорудах, причалах, для берегоукріплення річок і водоймищ від розмивання тощо (із журн.);
Габіони широко застосовують у ландшафтному дизайні як декоративні елементи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габіон — -а, ч. Сітчаста конструкція з дроту у вигляді паралелепіпеда, заповнена камінням або галькою. Застосовується при зведенні берегоукріпних і регуляційних споруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габіон — габіо́н (франц. gabion, з італ. gabbione – велика клітка) сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт. Словник іншомовних слів Мельничука
- габіон — габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина) 1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд. Архітектура і монументальне мистецтво