габіон
габіо́н
(франц. gabion, з італ. gabbione – велика клітка)
сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габіон — -а, ч. Сітчаста конструкція з дроту у вигляді паралелепіпеда, заповнена камінням або галькою. Застосовується при зведенні берегоукріпних і регуляційних споруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габіон — ГАБІО́Н, а, ч., техн. Ящик чи каркас із металевої крученої або плетеної сітки, заповнений каменем, щебенем або галькою. На відміну від бетонних блоків габіони мають масу переваг: легкість у монтажі, низьку ціну, природний дренаж... Словник української мови у 20 томах
- габіон — габіон (габюн) (італ. < лат. — корзина) 1. Бетонний блок, який використовують при зведенні невисоких гребель та інших гідротехнічних споруд. Архітектура і монументальне мистецтво