габітус
га́бітус
(від лат. habitus – зовнішність)
зовнішній вигляд тваринного або рослинного організму, кристала мінералу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- габітус — га́бітус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- габітус — Габитус — habit — Habitus — зовнішній вигляд, напр. кристала тощо. Гірничий енциклопедичний словник
- габітус — -у, ч. 1》 Зовнішній вигляд людини, її конституція, статура. 2》 Зовнішній вигляд тварини або рослинного організму, кристалу та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габітус — Зовнішність Словник чужослів Павло Штепа
- габітус — ГА́БІТУС, у, ч., спец. Зовнішній вигляд людини, тварини, рослини, мінералу і т. ін. Більш сприятливі умови зростання зумовлюють оптимальну реалізацію потенційних можливостей організму... Словник української мови у 20 томах
- габітус — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
- габітус — ГА́БІТУС, а, ч., спец. Зовнішній вигляд тварин, рослин, гірської породи, а також людини... Словник української мови в 11 томах
- габітус — (лат.) Зовнішній вигляд дерев, кущів. Архітектура і монументальне мистецтво