габітус

(лат.)

Зовнішній вигляд дерев, кущів.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габітус — Габитус — habit — Habitus — зовнішній вигляд, напр. кристала тощо. Гірничий енциклопедичний словник
  2. габітус — ГА́БІТУС, у, ч., спец. Зовнішній вигляд людини, тварини, рослини, мінералу і т. ін. Більш сприятливі умови зростання зумовлюють оптимальну реалізацію потенційних можливостей організму... Словник української мови у 20 томах
  3. габітус — -у, ч. 1》 Зовнішній вигляд людини, її конституція, статура. 2》 Зовнішній вигляд тварини або рослинного організму, кристалу та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. габітус — га́бітус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. габітус — Зовнішність Словник чужослів Павло Штепа
  6. габітус — ГА́БІТУС, а, ч., спец. Зовнішній вигляд тварин, рослин, гірської породи, а також людини... Словник української мови в 11 томах
  7. габітус — га́бітус (від лат. habitus – зовнішність) зовнішній вигляд тваринного або рослинного організму, кристала мінералу. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. габітус — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови