гавань
Акваторія для стоянки суден, яка захищена від великих хвиль і вітру, течії природними засобами або штучними спорудами.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гавань — га́вань іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гавань — Бухта, ЗАТОКА, (на річці) сага; (для тих, хто в морі) порт, пристань; (тиха) П. притулок, сховок, укриття, сховище, пристановище. Словник синонімів Караванського
- гавань — [гаван'] -н'і, ор. -н':у, р. мн. -неий Орфоепічний словник української мови
- гавань — -і, ж. Природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден. || Місто з природною або штучно зробленою стоянкою для суден. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гавань — Приплав Словник чужослів Павло Штепа
- гавань — ГА́ВАНЬ, і, ж. Природно або штучно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден. З ріки долітали хриплі гудки пароплавів і перестукування .. моторів з гавані (Л. Смілянський); Корабель рушив з гавані. Словник української мови у 20 томах
- гавань — га́вань (голл. haven) внутрішня частина порту, призначена для стоянки суден. Словник іншомовних слів Мельничука
- гавань — ПОРТ (ділянка берега водойми, перев. з природним захистом від вітру, хвиль тощо, спеціально обладнана для стоянки й вантаження суден; місто, що має таку ділянку берега), ГА́ВАНЬ. — Це я аж у тому порту був, де морські курсанти свій парусник швартують (О. Словник синонімів української мови
- гавань — Га́вань, -ні, -ні, -нню; га́вані, ней Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гавань — ГА́ВАНЬ, і, ж. Природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден. В гавані були причали для суден — міських і приватних, судоремонтні майстерні, складські будівлі (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах
- гавань — Гавань, -ні ж. Гавань. Ой стояла на гавані против Яниколя; ой там була хуртовина із чорного моря. Мет. 431. Словник української мови Грінченка