гавіт

(вірм. — двір)

Зал для зібрань громади або усипальня князів, прибудована до західного боку вірменського храму подібно до нартексу західноєвропейських церков. З XII ст. відзначався значними розмірами та склепінчастим перекриттям, що спиралося на чотири внутрішні підпори. Нерідко вирішувався у вигляді зала, перекритого двома парами попружних арок, які перехрещуються, чим втілювалися у камені композиційні форми глхатуна.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гавіт — ГАВІ́Т, у, ч., іст. Зал для зібрань громади або усипальня князів, прибудована до західного боку вірменського середньовічного храму подібно до нартексу західноєвропейських церков. Словник української мови у 20 томах
  2. гавіт — -у, ч. У вірменській середньовічній архітектурі: притвор храму – усипальниця, місце для молитви та зборів. Великий тлумачний словник сучасної мови