габ'як
ГАБ'Я́К, а́, ч., іст.
Верхній чоловічий одяг козаків – кожух, критий габою.
Наприкінці ХVII – початку ХVIII ст. поряд із старовинним убранням виникли вже перехідні види одягу, що розвинулися на базі давніх основних типів (наприклад, байбарак, габ'як та ін.) (з наук.-попул. літ.);
На початку ХVIII ст. сердюки і жолдаки замість синіх кунтушів одержували від уряду простий габ'як і в їхні мундири повернулася червоно-біла колірна гама (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me