габ'як

ГАБ'Я́К, а́, ч., іст.

Верхній чоловічий одяг козаків – кожух, критий габою.

Наприкінці ХVII – початку ХVIII ст. поряд із старовинним убранням виникли вже перехідні види одягу, що розвинулися на базі давніх основних типів (наприклад, байбарак, габ'як та ін.) (з наук.-попул. літ.);

На початку ХVIII ст. сердюки і жолдаки замість синіх кунтушів одержували від уряду простий габ'як і в їхні мундири повернулася червоно-біла колірна гама (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me