габа

ГАБА́¹, и́, ж.

1. заст. Турецьке сукно (перев. білого кольору).

Ой, із города із Трапезонта [Трапезунда] виступала галера .. Третім цвітом процвітана – Турецькою білою габою обвита (з думи);

Він любив цей плащ, біла габа навівала йому молоді думки (Ю. Мушкетик).

2. перен., поет. Те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін.; покривало.

Був день осінній. Сіра мла Габою землю одягла, І сіяв дощ. Ішла пора Перед суботами Дмитра (Я. Щоголів);

І коли химерною габою Спеленає землю довга ніч, Довго серце тужить за тобою, Довго сон мені не йде до віч (В. Симоненко);

В туман пiрнає росяне село I повивається прозорою габою (М. Вінграновський).

3. заст. Оторочка, облямівка.

А наймичці на очіпок Парчі золотої І червону добру хустку З білою габою (Т. Шевченко);

[Павло:] На голові [у Явдохи] біленька хусточка, з габою (М. Кропивницький);

Донна Анна уводить гурт гостей, здебільшого старшого віку, поважних, гордовитих, темно вбраних. Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка);

Молодиця відсахнулась від пана, повела тонким плечем, на якому лежало чорне, з габою крило хустки (М. Стельмах);

На високій вежі мляво колихалося біле турецьке знамено з червоною габою по краях і кармінним півмісяцем посередині (В. Малик);

* Образно. – Що за пречудове місце, – аж скрикнула Мирослава, вдивляючися в .. навалені в глибині дико пошарпані скали, обведені згори темно-зеленою габою смерекового лісу (І. Франко);

* У порівн. – Мак .. наче габою внизував округи дашок, перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто (Марко Вовчок);

// Смуга.

Озеро змаліло, берегова габа поширшала (Леся Українка).

ГАБА́², и́, ж., діал.

Хвиля.

Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (М. Коцюбинський);

* Образно. Хаща співає зажурено, протяжно, величаво, мов жене широку і довгу габу по зеленому морю (І. Чендей);

* У порівн. Мольфар стояв, роздуваючи ніздрі, і дивився услід, як біле Палагнине тіло вигиналось на травах, мов габи в Черемоші (М. Коцюбинський).