габа

(біла) <�турецьке> сукно; П. покриття, покрив, ПОЕТ. покров, покривало, пелена, запинало; (хустки) береги, ОБЛЯМІВКА, крайка, лиштва, оторочка; (берегова) смуга.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. габа — Покривало [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. габа — габа́ 1 іменник жіночого роду сукно; покривало * Але: дві, три, чотири габи́ габа́ 2 іменник жіночого роду хвиля * Але: дві, три, чотири габи́ діал. Орфографічний словник української мови
  3. габа — I -и, ж. 1》 заст. Турецьке сукно білого кольору. 2》 перен., поет. Те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін.; покривало. 3》 заст. Оторочка, кайма. || Смуга. II -и, ж., діал. Хвиля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. габа — И, ж., заст. 1. іст. Турецьке сукно білого кольору. 2. перен. Те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін. 3. Оторочка, кайма. 4. Хвиля. ...по трупах збочує доба, від багровіючих ковбань зелена жевріє габа. (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. габа — ГАБА́¹, и́, ж. 1. заст. Турецьке сукно (перев. білого кольору). Ой, із города із Трапезонта [Трапезунда] виступала галера .. Третім цвітом процвітана – Турецькою білою габою обвита (з думи); Він любив цей плащ, біла габа навівала йому молоді думки (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. габа — Турецьке біле сукно Словник застарілих та маловживаних слів
  7. габа — див. марево; облямівка Словник синонімів Вусика
  8. габа — ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. Словник синонімів української мови
  9. габа — Габа́, -би́; -бі́, -бо́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. габа — ГАБА́¹, и, ж. 1. заст. Турецьке сукно білого кольору. Ой, із города із Трапезонта [Трапезунда] виступала галера.. Третім цвітом процвітана — Турецькою білою габою покровена (Укр.. думи.., 1955, 39); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  11. габа — Габа, -би ж. 1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма?... Словник української мови Грінченка