гавкаючий

ГА́ВКАЮЧИЙ, а, е.

Уривчастий, із хрипотою (про голос, вимову і т. ін.); гавкітливий (у 2 знач.).

Пролунало тонке гавкаюче скавчання невеличких тварин, що вовтузилися в центрі печери (В. Владко);

Тільки-но встигли ми вийти, як у кінці коридора почувся різкий, гавкаючий голос (В. Нестайко);

Гострий ларинготрахеїт характеризується трьома основними симптомами: зміною голосу, грубим, гавкаючим кашлем, утрудненим диханням (з наук.-попул. літ.).