гавкати
ГА́ВКАТИ, аю, аєш, недок.
1. Видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин).
Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають... (Панас Мирний);
Веселий песик .. На поїзд гавкав з радісним презирством (М. Рильський);
Собака гавкав i оглядався на Миколку (М. Вінграновський);
* У порівн. Дмитро раптом насмішкувато, різко, відривчасто регоче, неначе гавкає (В. Винниченко);
– Ти кашляєш, як пес гавкає, – засміялась Лулу (О. Іваненко);
// перен. Імітувати ці звуки; видавати звуки, схожі на гавкіт.
– Я добре вмів .. співати під різних птахів, гавкати по-собачому (Л. Смілянський);
Гармати гавкають округ, горить довкола ліс (С. Голованівський).
2. перен., зневажл. Казати щось неприємне, образливе, дошкульне; сваритися, лаятися.
– Ще й та обзивається! – Мовчала б уже та не гавкала, – кричала Мотря до Мелашки (І. Нечуй-Левицький);
– Я протестую і вимагаю, щоб такі доповіді були частіше .. – О, і воно береться ще гавкати! – почула Оля у себе над вухом (Ірина Вільде);
– Ти забув про свої обов'язки, – гримів абат Бодо на Северіана, – і, водимий невгамовною хтивістю, будучи глухішим за осла, страшно гавкаєш на святу римську апостольську церкву (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- гавкати — га́вкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гавкати — Брехати, (звідусіль) валувати, ґвалтувати, (- цуцика) дзявкати, дзявкотіти; гавкотіти. Словник синонімів Караванського
- гавкати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин). || Імітувати ці звуки. 2》 перен., вульг. Уживається в знач. говорити 1) стосовно людини, яку зневажають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гавкати — га́вкати: ♦ пе́сик га́вкає, але з бу́ди не виходить → песик Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гавкати — (про собак) брехати, валувати, дзявкати, дзяволіти, дзявуліти, дзявчати, перегавкувати, перегавкуватися, підгавкувати, погавкувати Словник синонімів Вусика
- гавкати — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- гавкати — Га́вкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гавкати — ГА́ВКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин). Птиці щебечуть, воли ревуть, собаки гавкають… (Мирний, II, 1954, 48); Веселий песик, їхній компаньйон, На поїзд гавкав з радісним презирством (Рильський... Словник української мови в 11 томах
- гавкати — Гавкати, -каю, -єш гл. Лаять. Собака і на святого гавка. Ном. № 5195. Словник української мови Грінченка