1. Словник української мови у 20 томах

гавот

ГАВО́Т, у, ч.

Старовинний французький повільний танець і музика до нього.

Миттю схоплюється з місця І спинається [Атта-Троль] на диби, І танцює, як давніше, Той гавот, танець свій славний (Леся Українка);

І дев’ять преціозних дам – придворних муз, затягнутих в корсажі, – повільно дотанцьовують гавот (Л. Костенко);

– Жан Батіст Люллі. Гавот, – оголосив один з музикантів, і знову забриніла музика (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гавот — гаво́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гавот — -а, ч. Повільний старовинний французький танець і музика до нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гавот — (від прованс. gavoto — танець гавотів) — старовинний французький танець; темп — помірний; розмір — 4/4 із затактом на дві чверті, дві або три восьмих. З XVIII ст. — популярний танець на придворних балах, у XVIII ст. Словник-довідник музичних термінів
  4. гавот — гаво́т (франц. gavotte) старовинний французький танець. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гавот — ГАВО́Т, а, ч. Повільний старовинний французький танець і музика до нього. Миттю схоплюється з місця І спинається [Атта-Троль] на диби, І танцює, як давніше, Той гавот, танець свій славний (Л. Укр., IV, 1954, 142). Словник української мови в 11 томах