гавра
ГА́ВРА, и, ж., діал.
1. Лігво звіра; барліг.
В лісах .. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (І. Франко);
* Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Г. Хоткевич);
* У порівн. Сидів подвижник, як ведмідь у гаврі (Л. Костенко).
2. Широкий отвір для палива в печі, плиті, каміні і т. ін.
Березові полінця горіли в гаврі каміна, пострілюючи іскрами (Г. Колісник).
3. перен., зневажл. Рот.
– Ци [чи] не стулиш ... гавру? – крикнув нараз Василь (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гавра — Га́вра: — звіряче лігво, барліг [20;22] — звіряче лігво [III,IV] — зимове ведмеже лігво [9;VI,VII] — зимове логовище ведмедя [X] — лігво звіра, барліг [1] — лігво [XII] — логовише, лігво [5;7] — рот (зневажливо) [I] Га́ври: — берлоги, нетрі [16] гавра (22, 497) – “звіряче лігво, барліг”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- гавра — див. берлога Словник чужослів Павло Штепа
- гавра — див. барліг Словник синонімів Вусика
- гавра — ГА́ВРА, и, ж., діал. 1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Фр., VIII, 1952, 38); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- гавра — Гавра, -ри ж. Берлога. Угор. Словник української мови Грінченка