газета

ГАЗЕ́ТА, и, ж.

Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя.

– Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський);

– Тепер стало легше, газети підхопили ідеї захисту природи (О. Бердник);

Перша рукописна газета почала видаватися в Давньому Римі і називалася “Щоденні пригоди” (з наук.-попул. літ.).

(1) Жива́ газе́та, заст. – самодіяльна газета у вигляді фейлетонів, гуморесок і т. ін. на злободенні, перев. місцеві теми, яку читали з естради або зі сцени на вечорах художньої самодіяльності.

На вечірці .. ухвалили, крім виступу запрошених артистів, улаштувати й живу газету (В. Підмогильний);

На тих вечірках, крім живої газети й довжелезних тягучих доповідей лідера, було ще чимало дівчат (Б. Антоненко-Давидович);

На сторінка́х (шпа́льтах) газе́ти (журна́лу, літо́пису і т. ін.) див. сторі́нка;

(2) Світлова́ газе́та, заст. – самодіяльна газета, пристосована для читання за допомогою проекційного ліхтаря.

– Молодець Бурячок, – сказав він. – Це чудовий матеріал для світлової газети (О. Донченко);

(3) Стінна́ газе́та – рукописна або надрукована механічним способом газета – орган місцевої громадської організації, установи чи підприємства, яку вивішують на стіні в приміщенні цієї установи або підприємства.

– Що це ви, хлопці, записарювали всі? – А це ж, тату, стінну газету пишемо (А. Головко);

Він краще за всіх у школі писав твори, їх вміщували до стінної газети, посилали на районну і навіть обласну олімпіади (Ю. Мушкетик).

◇ (4) У́сна (ходя́ча) газе́та:

а) новини і чутки, які передаються з уст в уста.

Випадків вимордування арендарів [орендарів] із усіми [усіма] їх родинами було багато .. І мужики знали про них з усної газети (І. Франко);

б) (ірон.) той, хто поширює різні чутки, новини; пліткар (пліткарка).

– Сьогодні ж Ліди Сухобрієвої заручини з Ламазіді... Знаєш? – Я – не ходяча газета! (В. Винниченко);

– І ти віриш цій ходячій газеті?! (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газета — газе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. газета — Часопис, щоденник, (щотижнева) тижневик, (щомісячна) місячник, (щоквартальна) квартальним (урядова) офіціоз, орган, публікація, видання. Словник синонімів Караванського
  3. газета — -и, ж. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Стінна газета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. газета — Часопис Словник чужослів Павло Штепа
  5. газета — Газетка, стінгазета, стіннівка, часопис, чтиво (знев.) Фразеологічні синоніми: бульварна газета; бульварне чтиво (знев.); жива газета; світлова газета; стінна газета; усна газета (ірон.); ходяча газета (т.с.) Словник синонімів Вусика
  6. газета — Загальноінформаційне чи спеціалізоване періодичне видання, яке друкується частіше одного разу на тиждень; перші г. з'явилися у Китаї у VIII ст., у Європі у XVI ст.; перша г. в Україні Ґазетт де Леополь (Львівська газета франц. мовою, 1786); перша г. укр. мовою Зоря Галицька (Львів, 1848). Універсальний словник-енциклопедія
  7. газета — у́сна (ходя́ча) газе́та. 1. Новини і чутки, які передаються з уст в уста. Випадків вимордування арендарів (орендарів) із усіми (усіма) їх родинами було багато .. І мужики знали про них з усної газети (І. Франко). 2. ірон. Фразеологічний словник української мови
  8. газета — ГАЗЕ́ТА (періодичне видання на великих аркушах), ЧАСО́ПИС. Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський); Стінна газета; Ходяча газета; Під назвою газети "Земля і воля" писалося, що це "часопис Української соціал-демократичної партії" (П. Козланюк). Словник синонімів української мови
  9. газета — Газе́та, -ти, -ті; -зе́ти, -зе́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. газета — ГАЗЕ́ТА, и, ж. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Газета для людини, що вікна для хатини (Укр.. присл. Словник української мови в 11 томах
  11. газета — Газета, -ти ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180. Словник української мови Грінченка