газета
ГАЗЕ́ТА, и, ж. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя.
Газета для людини, що вікна для хатини (Укр.. присл., 1955, 380);
— Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Янов., І, 1958, 309).
Жива́ газе́та — самодіяльна газета у вигляді фейлетонів, гуморесок і т. ін. на злободенні, перев. місцеві теми, яка читається з естради або зі сцени на вечорах художньої самодіяльності;
Світлова́ газе́та — самодіяльна газета, пристосована для читання з допомогою проекційного ліхтаря.
— Молодець Бурячок, — сказав він. — Це чудовий матеріал для світлової газети (Донч., І, 1956, 78);
Стінна́ газе́та — рукописна або машинописна газета — орган місцевої громадської організації установи чи підприємства, яка вивішується на стіні тільки в цій установі чи на цьому підприємстві.
На кожному промисловому підприємстві, в цехах заводів і фабрик, на будівельних площадках, в усіх колгоспах і радгоспах, в учбових закладах і радянських установах виходять стінні газети (Рад. Укр., 15.XII 1956, 1);
— Що це ви, хлопці, записарювали всі? — А це ж, тату, стінну газету пишемо (Головко, II, 1957, 105).
◊ У́сна газе́та, ірон. — поширення різних новин і чуток з уст в уста.
Випадків вимордування орендарів [орендарів] із усіми [усіма] їх родинами було багато.. І мужики знали про них з усної газети (Фр., VIII, 1952, 387);
Ходя́ча газе́та, ірон. — про людину, яка поширює різні новини і чутки.
Значення в інших словниках
- газета — газе́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- газета — Часопис, щоденник, (щотижнева) тижневик, (щомісячна) місячник, (щоквартальна) квартальним (урядова) офіціоз, орган, публікація, видання. Словник синонімів Караванського
- газета — -и, ж. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Стінна газета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- газета — Часопис Словник чужослів Павло Штепа
- газета — ГАЗЕ́ТА, и, ж. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Словник української мови у 20 томах
- газета — Газетка, стінгазета, стіннівка, часопис, чтиво (знев.) Фразеологічні синоніми: бульварна газета; бульварне чтиво (знев.); жива газета; світлова газета; стінна газета; усна газета (ірон.); ходяча газета (т.с.) Словник синонімів Вусика
- газета — Загальноінформаційне чи спеціалізоване періодичне видання, яке друкується частіше одного разу на тиждень; перші г. з'явилися у Китаї у VIII ст., у Європі у XVI ст.; перша г. в Україні Ґазетт де Леополь (Львівська газета франц. мовою, 1786); перша г. укр. мовою Зоря Галицька (Львів, 1848). Універсальний словник-енциклопедія
- газета — у́сна (ходя́ча) газе́та. 1. Новини і чутки, які передаються з уст в уста. Випадків вимордування арендарів (орендарів) із усіми (усіма) їх родинами було багато .. І мужики знали про них з усної газети (І. Франко). 2. ірон. Фразеологічний словник української мови
- газета — ГАЗЕ́ТА (періодичне видання на великих аркушах), ЧАСО́ПИС. Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський); Стінна газета; Ходяча газета; Під назвою газети "Земля і воля" писалося, що це "часопис Української соціал-демократичної партії" (П. Козланюк). Словник синонімів української мови
- газета — Газе́та, -ти, -ті; -зе́ти, -зе́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- газета — Газета, -ти ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180. Словник української мови Грінченка