1. Словник української мови у 20 томах

газетка

ГАЗЕ́ТКА, и, ж.

Зменш. до газе́та.

Він швиденько й акуратненько складає газетку й вітається з гостем (В. Винниченко);

Давайте краще домовимося зробити так, щоб у нас щодня була свiженька газетка (П. Загребельний);

Сотник Бойко машинально склав ту газетку увосьмеро й також хотів запхати до нагрудної кишені, але я його зупинив (В. Шкляр);

У середині 60-х років ХХ ст. із “Нашого слова” (Польща) виокремився черговий щомісячний додаток, а саме “Світанок” – газетка для українських дітей, яка їх не лише розважала, а передусім навчала рідної мови (з наук.-попул.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газетка — газе́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. газетка — -и, ж. Зменш.-пестл. до газета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. газетка — див. газета Словник синонімів Вусика
  4. газетка — ГАЗЕ́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до газе́та. Його батько виписував кілька польських газеток (Н.-Лев., II, 1956, 39); Тут [на столику] знайдеш свіженьку га-аетку і журнал "Огонек" (Шиян, Баланда, 1957, 83). Словник української мови в 11 томах