1. Словник української мови у 20 томах

газетний

ГАЗЕ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до газе́та.

[Кіндрат Антонович:] До мене почали приходити за газетною бумагою [газетним папером] і з других слобід (М. Кропивницький);

Розмова оберталася навколо якихось газетних новин (Ю. Шовкопляс);

// Зробл. з газети.

Щербата лампа в газетному абажурі всю ніч стелю над ним коптить! (О. Гончар);

// Власт. газеті.

Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Яновський);

У значенні наказового способу може виступати неозначена форма дієслова (в закликах, газетних заголовках тощо) (з навч. літ.);

// Пов'язаний із випуском газети; журналістський.

Днів десять тому він у складі газетної бригади виїхав з Харкова до Дніпропетровська (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газетний — газе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. газетний — [газетнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. газетний — -а, -е. Прикм. до газета. || Зробл. з газети. || Власт. газеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. газетний — Газе́тний і газе́товий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. газетний — ГАЗЕ́ТНИЙ, а. е. Прикм. до газе́та. [Кіндрат Антонович:] До мене почали приходити за газетною бумагою [газетним папером] і з других слобід (Кроп., II, 1958, 309); Розмова оберталася навколо якихось газетних новин, та розмовляли лише перші двоє (Шовк. Словник української мови в 11 томах