газик

ГА́ЗИК, а, ч., розм.

Автомобіль марки ГАЗ-69.

Через двадцять п'ять хвилин його газик спинився проти високої сумної лікарняної брами, через яку Ходжаєв легко проскочив і, не глянувши навіть на амбулаторію, кинувся до квартири лікаря Постоловського (Б. Антоненко-Давидович);

Курить, мете, замiтає посадки, край дороги стоїть по колеса заметений газик, а трохи далi, в посiвах, що їх буря знищує, зсутулився якийсь чоловiчок (О. Гончар);

За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з'явився легковий газик (П. Автомонов);

До ґанку повільно під'їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газик — га́зик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. газик — ГА́ЗИК, а, ч., розм. Автомобіль марки ГАЗ. За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з’явився легковий газик (Автом., В. Кошик, 1954, 168); До ганку повільно під’їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20). Словник української мови в 11 томах