газик
ГА́ЗИК, а, ч., розм.
Автомобіль марки ГАЗ-69.
Через двадцять п'ять хвилин його газик спинився проти високої сумної лікарняної брами, через яку Ходжаєв легко проскочив і, не глянувши навіть на амбулаторію, кинувся до квартири лікаря Постоловського (Б. Антоненко-Давидович);
Курить, мете, замiтає посадки, край дороги стоїть по колеса заметений газик, а трохи далi, в посiвах, що їх буря знищує, зсутулився якийсь чоловiчок (О. Гончар);
За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з'явився легковий газик (П. Автомонов);
До ґанку повільно під'їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- газик — га́зик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- газик — ГА́ЗИК, а, ч., розм. Автомобіль марки ГАЗ. За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з’явився легковий газик (Автом., В. Кошик, 1954, 168); До ганку повільно під’їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20). Словник української мови в 11 томах