газик

га́зик

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газик — ГА́ЗИК, а, ч., розм. Автомобіль марки ГАЗ-69. Через двадцять п'ять хвилин його газик спинився проти високої сумної лікарняної брами, через яку Ходжаєв легко проскочив і, не глянувши навіть на амбулаторію, кинувся до квартири лікаря Постоловського (Б. Словник української мови у 20 томах
  2. газик — ГА́ЗИК, а, ч., розм. Автомобіль марки ГАЗ. За хвилю на лісовій дорозі, вискочивши з-за дубів, з’явився легковий газик (Автом., В. Кошик, 1954, 168); До ганку повільно під’їжджав задом старенький півторатонний газик з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20). Словник української мови в 11 томах